Тихо листя шелестить
і раптом хтось невдоволено бурчить.
Сонце хмуриться і промінця журяться,
бо закрило сіре полотно
всю красу його.
Розсердився вітер на невтомний гуркіт
І закружляв вихір..
заплакали небеса..
полились гіркі сльзи, сльози болі
і розбитої любові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167674
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.01.2010
автор: Оля2010