зневірившись в коханні і теплі,
лягаєш спати у холодній втомі...
опале злото розчиняється в золі,
і ти вмираєш в безпробудній комі...
але кохання вічне! і в імлі
блідого неба збудить тебе промінь
гарячо-мідний, ніжний: шал життя
усім весни дарує вороття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167681
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.01.2010
автор: nomen nesсio