хтось небо викрав, і настала тиша,
зірок уламки відміряють кроки
сухим рипінням, на фіранках пише
незримий майстер - він дає уроки
краси тим учням, дух чий досі дише...
в моїй душі також панує спокій:
роз'ятрене жагою крові око
не дивиться безжально і жорстоко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167864
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.01.2010
автор: nomen nesсio