ентропія почуттів неодолима...
еманації душі невтримно линуть...
то ж чому всесильна і незрима
ентропія почуттів неодолима
не тамує біль цей нетерпимий?
гноїть лиш сердечную руїну
ентропія почуттів неодолима.
еманації душі невтримно линуть...
еманації душі невтримно линуть:
розкладається моя душа,
судини - життя потоки, стинуть,
еманації душі невтримно линуть,
струни духу, заржавілі, гинуть -
тільки біль мене не полиша...
еманації душі невтримно линуть:
розкладається моя душа...
розкладається моя душа
на друзки кохання й болю...
на вістрі любові палаша
розкладається моя душа.
у дорогу серце вируша
чорними порогами недолі.
розкладається моя душа
на друзки кохання й болю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167887
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.01.2010
автор: nomen nesсio