Не знали ви і я не знав
Що прийде час коли я вперше напишу
Чи то любов була чи ідеал
Що все штовхав у зошит в ніч німу
Так вперше звязував слова
У риму для звучання в голос
Так вперше написав імя
Тримаючи в руці пшеничний колос
Який зірвав з тобою вполі
Гуляючи далеко за селом
Ці очі були не знайомі
Та я старавсь налити в них любов
Ці очі несли у душі надію
А принесли страждання і печаль
Про інших я тепер не мрію
І не потрібен більше рай
Хвилини що біжать не всилі
Зітерти память хоч на мить
Усі тепер якісь примхливі
Вогонь так палко не горить
А ніч мина і зошита сторінка
Забита вся із не потрібних слів
Нікому це і не важливо
Що ними я тобі сказать хотів
Насправді дивно якось стало
Кохання це хіба для двох
У когось більше в когось мало
А в когось взагалі на трьох
Хватає думать йду я спати
Із чимось новим у душі
Тєпер я можу написати
Це у вірші
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167917
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.01.2010
автор: INCO