Я…

Я  намалюю  квітку  на  фоні  неба  голубого
Я  розфарбую  стебла  зігрітою  любов'ю
Я  покажу  де  сонце  вмивається  із  рання
Де  розпускають  крила  рожеві  мальви.
Я  розкажу  всім  по  -  секрету
Які  малі  були  грайливі
І  з  часом  якось  виростали
Біленьке  полотно  кроки  наповняли.
 -  Ти  знаєш,  які  тяжкі  були  ці  роки́,
     Жити  обіч  тебе?..
     Ти  знаєш,  як  мандрую  світом,
     Не  згадавши  про  себе?..
Я  вкрию  білими  снігами,  
оці  розлучниці  стежки
Я  кину  промінь  наш  в  синяву
Я  замолю  твої  й  мої  гріхи.
"Я"  -  таке  летке,  таке  наївне
"Я"  -  чатує  серед  злету
"Я"  -  це  все  залишилось  від  тебе
"Я"  -  воно  відновить  нашу  греблю!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167984
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.01.2010
автор: Анна Черненко