Серпневий ранок, ніжна прохолода.
Твоїх очей оманлива краса.
Твоїх думок неспіймана турбота,
Мого кохання висохша сльоза.
Серпневий ранок…В дім біжить світанок,
Росою омивається душа,
Для мене він, неначе страти ранок,
Бо поряд вже нема твого тепла.
А там далеко, де шумить діброва,
Де ніч останню іскру погаша,
Іде нічим незмушена розмова –
Мого кохання сповідь й каяття.
Серпневий ранок, вітру поцілунки,
Холодні дотики прозорої роси.
Серпневий ранок долі подарунки
Серпнеий ранок, де не поряд ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168067
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.01.2010
автор: Левченко Оля В.