Зима, привередлива вона, все їй не так,
Снігом закидує ,не проїхати, не пройти,
Морозом морозить, захолоджує нас,
То дощами заливає, затоплює доріжки.
А потім, лід нам кидає під ноги,
Щоб падали, ноги- руки ламали,
Мера, комунальщиків сварили та кляли,
Бо не виконують своїх обовязків вони.
Так, в цьому році вона така, якою й має бути,
Зі снігопадами, хуртовинами, заметами,
Морозами, «льодовиковим періодом»,веселою,
Звабливою, на щічках від морозу, рум`яною...
З чаєм з малиною , з лимоном і медом та м`ятою,
З пиріжками гарячими, духм`яними, ситними,
З яблуками і з вишнями , з ваніллю та корицею,
Можливо з горілкою з перцем на вогні нагрітою.
Та все буде добре і все це переживем ,
Гарно з танцями, її ще й проведем,
Напечем кругленьких млинців, як сонечко,
А потім Масницю-зиму на вогні спалимо.
Весну будемо піснями зутрічати,
Сонячне тепло кликати- зазивати,
Квітами доріжку їй встеляти,
На любов, кохання заворожувати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168442
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.01.2010
автор: Макієвська Наталія Є.