Ти журавлем – у вирій. Тéпло.
Зима. Моя синиця – в руки.
Ми розминулися так легко
Півпомахом жури - розлуки.
Поміж промінням сонця гіркне
Твоя сльоза. Моя – вже іній.
До холодів синиця звикне.
Лишає спогад довгі тіні.
Відродиться усе. Звесніє.
Шляхи відміряєш красиво.
Минеться все. Твоя надія...
Синиця, кава, я... Щасливо!
2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168790
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.01.2010
автор: olesyav