Тихий вечір мрійливо-осінній
І зажурений крик журавлів…
Тихі кроки…шепіт вечірній...
І медовий цілунок дощів…
Чомусь сонячні промені ніжно
Обіймають з любов’ю наш сад,
Відчуваю їх дотик теплий
І осінній терпкий аромат.
Дві рожеві квітки у полі,
Дві пелюстки, що ніжно сплелись,
Дві душі, дві замріяні долі,
Що у вечір осінній злились…
Теплий промінь у моїй долоньці
Тихо пестить душу мою –
П’ю нектар солодкого сонця
Наче в тихім небеснім раю.
І ця осінь тендітно-барвиста
Зігріває розніжено нас,
А із нею любов - диво чисте,
Без забруднення й зайвих прикрас…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168801
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.01.2010
автор: Квітка Надії