Розірвали, затоптали
Україну неньку.
Розікрали і напхали
Кожен свою кишеньку.
Як же важко все це бачить,
Коли не в твоїх це силах
Допомогти, чимось зарадить,
А Вона вся в руїнах!
Кровоточать в неї рани,
Важко все це пробачати.
Як це так, нема родини,
Коли всі ми з її хати.
Тепер час такий настав,
Не знаєш як чинити.
Слова втрачають свою важність
Правду від неправди не відрізнити.
Та що тут мудрувати,
Зараз правди немає.
Народ живе у брехні
І від цього погибає.
Розбили об каміння часу
Твою славу і долю.
Допоможи, Боже милий,
Повернути їй волю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169121
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 31.01.2010
автор: Оля2010