Ти придумав мене від початку,
Від кінчиків пальців до мрій,
На серці поставив тавро як печатку,
Забувши на мить,що не мій.
Я знімаю вечірнєє плаття,
Всміхаючись у тишині.
Свіжі шрами,як дике прокляття
Ти бачиш на м́оїй спині.
Де мої крила,які ти голубив,
Які ти в мені так любив?
Янголів часто вбивають так люди.
Тут яногла янгол убив.
Ти закриваєш обличчя руками-
Мій автор і мій персонаж.
Я вже не янгол, я іншою стала,
А ти все ж зі мною,як страж.
Я темною стала,як темна безодня,
Змінивши натуру свою.
А ти все друкуєш в кімнаті холодній
Придуману долю мою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169166
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 31.01.2010
автор: Вікторія