Вечірня казочка від мишенят

Сіренькі  мишенятка
Вже  полягали  спатки.
У  кутику,  у  нірці,
І  кожне  –  в  чудо-дірці.
Велику  брилу  сиру
Матуся  прикотила,
Аби  її  дитяткам  
Смачніше  було  спатки.
Тож    в  дірочках  маленьких
Вже    носики  чорненькі
Вмостилися  зручніше.
А  мама  їх  колише.

Щоб  вам  не  було  дивно,
Що  казочку  цю  сирну
Не  закінчили  швидше
Обідом  сірі  миші.
То  скажу  по  секрету,
Що  Миша  за  монету
Купила  тую  брилу
Із  гуми,  а  не  з  сиру.

 Та  вже  навколо  тиша.
Дрімає  мама-миша.
Заснули  мишенята...
І  ви  вже  спіть,  малята...
Спіть...  Спіть...  Спіть...

2009

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169169
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 31.01.2010
автор: olesyav