Пролісок нехтує шатами сніжними,
Крізь білий покров посміхається.
Піснею шпака, квітами ніжними
Святково весна починається.
Сонечко лагідно пестить промінчиком
Бабусю й маленьку дитинку.
Гарбуз розпустив свої віти і кінчиком
Чіпляється вже до будинку.
Зібралися в кухні часник, бараболя.
Врожай наш на всі кольори:
Горох, пастернак, абрикос і квасоля –
То літа жаркого дари.
Та ось вже повільно жовтий листочок
Віденським вальсом кружляє.
Сумно покинув він рідний садочок.
Осінь йому дошкуляє.
За осінню слідом, дуже завзяті
Кружляють в танку «метелиця».
Перші сніжинки, як діти на святі,
І білою ковдрою стеляться.
Застигли дерева в сні гіпнотичному.
Їх зачарують сніжинки.
Спить все живе в саду ботанічному -
Сюжет з різдвяної картинки.
Але не вічно буранами сніжними
Зимі над землею крутити.
Піснею шпака і квітами ніжними
Весна прийде все повторити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169186
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 31.01.2010
автор: Валентина Курило