У обіймах шалено гарячих
Я покірна Тобі, наче глина.
Хай вогнем обпікає добряче –
Ти сопілку зроби журавлину.
Як вустами притулишся терпко
У надії жаданого звуку,
Заберу я далеко-далеко
Нашу душу, і серце, і муку.
Я у пісні любові розчúню
Увесь простір, що там, поза нами.
...
Ти сопілку узяв за дружину.
Так судилося нам, мій коханий.
2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169301
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.02.2010
автор: olesyav