... а люди кажуть “віхола гуляє”…
Стежкою тихою
Мріялась віхола,
Вечір морозяний
Звабила зоряно
Сяйвом блискучих прикрас.
Звуками ніжними,
Нотами сніжними
Вечір заманював
Горду коханую
В небо на перший вальс.
Плечі оголені,
Ще не ціловані,
Вкрила мереживом,
Трохи збентежено
Руку йому подалá.
Звінчані тишею
Землю залúшили.
В білому мареві
Ніжністю станули
Вальсу два білих крила.
2010
січень 2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169531
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.02.2010
автор: olesyav