Моє життя, що гублю
тут.
Крізь призму часу і
стогін ночі
...
Зламаю ще щось,
Набік.Цей вік!
Такий жаданий жінками, дітьми,
Немовби камінь.
Це в мене вперше?
Ох, автентичність
чаю без лимона, обридливо
пахне моїми парфумами.
Годинник, стеля
Іще хвилина,
іще шматочок,
іще ковток.
І...я єдина.
Сіль зелена
ледь бірюзова.
Тече щокою
і порцеляною!
Цим всім!Тобою!
сипну у рану
і заспокоюсь.
Я загоюсь
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169731
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.02.2010
автор: Мойра