Хоч скільки в світі друзів є у нас,
Один єдиний, з ким нас не зрівняти,
Ніколи в світі не пройде він поза нас,
Його ми завжди будем зустрічати.
Хоч сутінки пред’являть нам його,
А хоч і сонечко у літню днину,
Ми не зіб’ємося з життєвого шляху,
Де й досі ще блукає друга половина..!
Ніколи не замислювалася раніше про своє буття. Та ось, коли вже за половину 22 літ, я зрозуміла, що не дарма, я йду по своєму путі. Тепер я остаточно зробила вибір…зрозуміла, для кого прийшла в цей світ… хоча й сумно, тому що поки що я одна, хоча в душі, глибоко за дверцятами серця, уже стукає любов! Та справжня і єдина, яку я так довго чекала і надіялась зустріти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169822
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.02.2010
автор: Аліска