Цей край, Боже, прошу бережи

Все  так  само,  ніщо  не  змінилось
Ті  ж  дороги  і  ті  береги
На  обличчі  сльозинка  скотилась.
Цей  край,  Боже,  прош́у  бережи.
А  берези  стрункі  та  високі
Чешуть  вітром  зелені  гілки
Скільки  днів  не  пройшло,  скільки  б  років
Цей  край,  Боже,  прош́у  бережи.
Соловейко  співає  в  садочку,
Розпустилися  мальви-квітки,
Все  навколо,  немов  у  віночку.
Цей  край,  Боже,  прош́у  бережи.
Вітер  трави  у  полі  колише
Було  так  і  так  буде  завжди
Рідний  край  я  в  думках  не  полишу
Цей  край,  Боже,  прош́́у  бережи.
                                     17.07.03р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169830
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.02.2010
автор: Ксенія Фуштор