Пройде час. Притихне біль. Затихнуть рани.
Перестане краплями стікати кров.
Серце уповільнено заб'ється,
Розум відгорне минуле.
Все незрозуміле стане ясним.
Ти вже неповернешся, а все ж...
У душі залишилися шрами.
Ти мене забув, а все ж...
Солодкий присмак мого поцілунку,
Ти невідчуєш більш ніколи,
Хоч навіть сотні дівочих губ,
Подарять поцілунок твоїм.
Мій голос, який найбільше ти любив,
Ти не почуєш...
Коли ти зрозумієш ціну втрати-
Буде пізно. Час назад неповернути.
А я...Ніжну посмішку,коханий колір
Твоїх очей, все тепло і турботу,-
Віднайду у іншому.
Так, він не замінить тебе, і навіть
Неотримає мого кохання.
Ти пішов...і воно пішло за тобою...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169906
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.02.2010
автор: Яна Чимьзук