Ти мене знову зрадиш, бо ти мусиш.
Знайдеш нові розради й не відпустиш.
Її що цілував солодше, то брехня,
Але обняв її вже як хотіла я.
Твої слова лишають рвані рани,
Та не бажаю іншої омани,
Ніж серця тв́ого заворожуючий стук,
Що з м́оїм серцем створює єдиний звук.
Брехню в альянс узяти собі можу -
Цей резонанс хоч трішечки продовжу.
Але розлуки швидко настають часи -
Не співпадають наші часу пояси.
Між нами відстань не в роках як в часі
І кілометри не страшні наразі -
Нас регулює тут зрадливіша стаття,
Бо відстань називається "чужі життя".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170074
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.02.2010
автор: Діана Черкаська