Чорні брови.., наче птаха
Крила розпустила.
Та не тому, бідолаха,
Ти ними водила...
Принесла в подолі ляльку
Рідній своїй неньці...
Та й проплакала до ранку -
Біль гасила в серці...
Ти не плач, моя рідненька,
І довірся долі...
Подивись, яка маленька,
Наче квітка в полі...
А тепер вмивай личенько,
Досить сумувати...
Що ж тепер..? Неси швиденько
ДитЯтко купати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170121
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.02.2010
автор: A.Kar-Te