Я час той добре пам’ятаю,
Коли зростали разом ми.
У тім селі, що вже немає,
(Спориш топтали там дітьми!)
Хатину – стріха із соломи,
Гармошки гру на все село,
І спів батьків твоїх відомий –
Як це давно уже було!..
Минуло років до півсотні...
Ти пишеш сам давно пісні.
І перша збірка вже сьогодні,
Хай сяє променем весни!
Нехай пісні твої співають
У селах наших і в містах.
Нехай, козаче, друзі знають,
Хто голосистий вірний птах!
І хочу ще тобі бажати
Здоров’я, Петре, любий брат.
А щоб довгенько міг писати, –
Наснаги мушу побажать!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170320
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.02.2010
автор: Татьяна Маляренко-Казмирук