Я зранку буваю, як сльози-солона і трохи пекуча

Я  проживаю  дні,як  сторінки
Щоденника,якого  не  веду
То  щастям  дитини,  то  жінки,
То  коханням,  то  безумством  бреду.

Пропалює  ніч  крізь  фіранки
Розтріпану  й  дику  душу  мені.
Сьогодні  я  ніжна  коханка,
А  завтра  я  воїн  в  війні.

Я  зранку  буваю,  як  сльози-
Солона  і  трохи  пекуча,
А  ввечері  -  атомні  грози
І  спрага,  і  пристрасть  жагуча.

Я  щастя  комусь  і  прокляття,
Я  цукор  до  кави  у  ліжко.
Сміливість  чиясь  і  сум"яття
І  дика,і  свійська,як  кішка.

Я  відповідь  є  і  загадка,
Чужа  і  від  того  все  ж  рідна,
В  улюбленій  книжці  закладка...
Скажи  мені,  чом  я  не  вільна?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170494
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.02.2010
автор: Вікторія