Її ніхто не вчив жити
дихати
збирати квіти
милуватись небом
і сміятись наодинці
коли так хочеться плакати
коли на душі скребуть кішки
і не танцюють метелики
Їй не сказали
що на світі є сльози
і є солодка-гірка брехня
що є рай і є пекло
а добро і зло - нероздільні поняття
І лише ти
поглянув їй в очі
і занурився в її дивний світ
не такий як наш
зовсім інший
навчивши кохати
навчивши мріяти
і розбивши серце
дав зрозуміти
що таке біль
що таке сірість
депресія
Людині потрібна людина
щоб відчути себе нікчемним
Квіти
Метелики
Роса
Веселка
Небо
Вона знає хто ти
та все одно любить
чекає тебе
в своїм дивнім світі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170526
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.02.2010
автор: LadyInRed