Діти, надивившись фільмів, наслухавшись репу,
ростуть дибілами, користуючись інтернетом,
дешеві угрози, материнські сльози,
подивись і скажи, на що це похоже!
Кораблі стикаються в морі і тонуть,
перед слабшим полом під поїзд голову,
тут думати не потрібно нікому,
кожен другий на чолі з емблемою "лох".
Плоть людська не думає, та говорить,
репліки - плями по стінах,
ростуть, важливіше пропускаючи мимо,
ну а потім, - "звідки взялась ця вся біль?"
Світ стає похожим на пекельні простори,
роблять роздори, на себе навертають патрони,
і ті, світ не живий вже для кого,
"давайте погубим й себе" - говорять.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170601
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.02.2010
автор: steem