Така наївна, ніжна й добродушна,
У росах вмита, сонцем обігріта,
Ти до реальності жорстокої байдужа,
Ти навіть не була сердита
На тих, хто йшов від тебе і не бачив,
Що втратив скарб – любов твою.
І ніби він тебе пробачив,
Тебе – яскраву і святу.
Ти ходиш в травах і пісні співаєш,
Складаєш їх, мелодії для сну,
А потім всіх їх наче забуваєш,
І посміхаєшся новому дню
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170673
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.02.2010
автор: Маринка Хмара