Навіщо граєшся словами,
Вдаєш із себе не людину, а «Канфєтку»?
Цілуєш спраглими вустами
Чи то фарбовану блондинку чи брюнетку?
На таку «Канфєтку» липнуть лишень мухи -
Ти ж бо відомий ловелас,
Та твої слова сверблять мені у вухах,
Тобі скажи лишень «АТАС»!!!
Все гуляєш, бігаєш на вечорниці,
Не пропускаєш жодної спідниці,
Товчеш у голову про свої «мандатності»,
Та знай: і у «канфєток» є термін придатності!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170799
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.02.2010
автор: Квітка Надії