По сполотнілому обличчі
Біжать сльозинок ручайки.
А очі, немов два джерельця,
Не шкода їм солоної води.
Невже скінчилась дивна казка?
Невже прокинутись пора?
Навіщо ж були ніжність, ласка,
коли любов -жорстока гра?
А мить тому , була щаслива.
Здається , світ твоїм лиш був.
А він спокійно, тихо, мило,
Погравсь недбало і ...забув.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170803
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2010
автор: МАША БЕСТ