У калинових обріях небесних,
Між тисяч зір, серед мільйонів літ
Я віднайду – не побоюся сил кремезних –
Оту одну-єдину зіроньку з усіх.
У вечорових сутінках мовчання,
У кольорових відблисках очей
Почую журавлине клекотання
Та полечу у вирії ночей.
Між оберемками посохлих гілок,
Присипаних смарагдами вогню,
У попелі надій з поштових скриньок
Я все ж таки тебе не загублю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170913
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.02.2010
автор: З іншого життя.