Пл́ачу. Плач́у за те, що відчуваю миті щастя.
Щастям плач́у і пл́́ачу – бо відчуваю біль.
Направду тебе люблю й хочу бачити,
але в серці болить – так як на рані сіль.
Пробач за довгий час у дні без мене,
холодну постіль в ліжку в ніч.
Знаю: час не зупиниться на роздуми для мене.
Зізнаюсь: я боюсь. І в цьому річ.
9. 10. 2005 р.́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170978
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.02.2010
автор: dzvinka