Мої друзі-горобці

Сьогодні  знову  на  мене  чекали  пташки,
Вже  пізнають  і  крик-гвалт  вчиняють,  горобці,
Коли  я  до  них  підхожу,  радісно  цвірінькають,
Хліб,  зерно  кидаю,  годую,  а  вони  все  щебечуть.

А  мені  ,  радісно  теж  на  душі  стає,  від  тої  картини,
Що,  пташків  врятую  цієї  зими,  від  голодної  години,
Щоб  радість  і  добро  нам  весною    вони  принесли,
А  восени  врожай  на  полях  від  жуків,  черв'яків  зберегли.

Такі  вони  милі  і  беззахисні,  на  гілках  кущів  сидять  
Та  поки  не  прийде  весна,  вони  мене  веселять...    
Все  їсти  шукають  і  чекають  поки  прийду  я,
Накидаю  їм  сього-того,  до  завтрашнього  дня...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171030
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 10.02.2010
автор: Макієвська Наталія Є.