Вікно розбило світ на дві частини,
а наш годинник спішить на півгодини.
В моєму волоссі плутається сніг,
а любов до вагітної жінки - збіг.
За вікном простір контрастний,
а її міокард просто прекрасний.
Я у внутрішнє щастя закохалась
та в її новій алегрії сховалась.
Перед вікном розмножується усмі́шка,
Вона емоційна,як вагітна кішка.
Хімічним поглядом воскрешає
і електричний маньяк в мені оживає.
Я кину ілюзіями у вікно,
воно розіб'ється ,як в кіно.
І ти вийдеш в нього із зиготою,
поправивши своє каре турботою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171081
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.02.2010
автор: Fobia