Ти так спонтанно це зробила зі мною,
Лишивши кімнату стуком дверей.
Твоя любов пішла разом з весною,
Як дні приходять на зміну ночей.
А я ж так любив, надівся, вірив
У спільне майбутнє, казкове життя,
Та, певно, погано тебе перевірив,
Мені вже не буде назад вороття.
Скажи мені, Боже, що далі робити,
Якою ціною її повернуть?
Без неї життя я не зможу прожити,
Надіюсь, їй вдасться колись це збагнуть
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171083
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.02.2010
автор: suddja