Де осягнеш ти, як не в мові,
Світ найдивніших почуттів.
Вона злилась з тобою в крові,
Вона з тобою з перших днів.
Чи знайдеш кращу, ніж ота,
Що ніби парость винограду
Така п’янка й така твоя,-
Здається, кращої немає.
Ми – українці. Нам дано
Одвічну цінність – нашу мову
Не забуваймо ж про добро
І правди вічної основи.
І не лінуймось доглядать
Свої сади – як у Пророка,
Бо прийде час плоди збирать
А мова ж чиста і глибока.
Твори, міркуй, люби, вшановуй,
Не забувай, де й ким ти є.
І пам’ятай, що в рідній мові
Для себе знайдеш ти усе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171264
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.02.2010
автор: З іншого життя.