Біжить кохання босоноге
На вітрі коси розвіва.
Росу, ганяючи по лузі
Пахучі квіти обійма!
Біжить кохання повне сили
Пишний вінок з думок спліта
Біжить, пірна у небосхили
Надію й віру вигляда.
А за оазисами вальсу,
За поцілунками життя
Чатує на кохання щастя –
Наївне й щире, як дитя!
Біжить кохання босоноге
На вітрі коси розвіва.
Воно ще зради не зустріло,
Тому й наївне, як дитя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171356
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.02.2010
автор: Левченко Оля В.