І знову як завжди холодне «Привіт».
Наші почуття такі ж гарячі, мов лід.
У тебе вже її звички, манера говорити.
Я не буду тобі писати, ані говорити.
Навіщо? Ти все одно мене не вчуєш,
Моєї душі, мого серця ритму не відчуєш.
Це так безглуздо. Непевність. Мовчання.
Нема вже розмов від сутінок до рання.
Нема відповідей, та зникли й запитання.
Це просто було найбезглуздіше кохання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171527
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.02.2010
автор: Ковтан Надія