Залишила тобі свої сигарети.
Я не втратила дотик твоєї руки.
Збираю всі твої газети
і пам'ятаю запах муки.
Після злиття відчуваю
твоєї порожнечі смак.
Так дивно від тебе втікаю,
ламаючи життєвий знак.
Я знову пахну тобою,
мене пожирає час.
Наче німою весною,
безкінечність цілує нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171928
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.02.2010
автор: Fobia