Як важко…

Як  важко…


Як  важко  бути  оптимістом,
На  цім  немилім  світі,
Як  тут  не  стати  песимістом
У  цім  пропащім  віці.

Як  важко  бути  усміхненим,
Коли  навколо  тільки  жах,
Усмішка  змиє  тільки  смуток,
І  дасть  тобі  безцінний  час.

Як  важко  прямо  йти  по  стежці,
І  не  звернути  в  нікуди,
З  усіх  сторін  одні  спокуси,
Їх  пересилить  знайди  сил.

Як  важко  жити  серед  фальші,
Де  вже  словам  не  віриш  ти,
Не  знаєш  ,ти  хто  каже  правду,
А  хто  на  тебе  гострить  ніж.

Як  важко  в  світі  бути  чесним,
Не  заплямити  своїх  уст.
Ти  набрехати  можеш  іншим,
Та  серце  важко  обмануть.

Як  важко  жити…Просто  жити,
І  цінувати  кожну  мить,
І  просто  бути,і  любити,
І  незбагненний  світ  збагнуть.

Як  важко  було  вірш  писати,
Слова  тікали  з  голови,
А  я  ловив  їх,усміхавшись,
І  укладав  їх  у  рядки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172277
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.02.2010
автор: olegiys