Розмова з горем…
За вікном бушує буря
Щось погане нам віщує
я ж сижу в своїй кімнаті,
З горем тихо розмовляю..
Я спитаю в горя,,чого,,
В мене така важка доля.
Горе одповість ,,не знаю,,
І тихенько поруч сяде
З лихом буду я сидить,
І до ранку гомоніть,
Про щасливі дні життя,
Про кохання вороття..
Замурую свою душу,
Знов почну спочатку я.
Я забуду всі невдачі,
Бо таке воно життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172405
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.02.2010
автор: olegiys