Пахне кригою. Віє холодом.
Сльози ллє у скорботі душа –
Пригадалося тепле літечко,
Що у пам’яті зберегла.
Думу думає. Богу скаржиться:
“Нащо спогади мені дав ?”
“Щоби в думці своїй потішилась
Літнім запахом пишних трав !”
Пахне кригою. Віє холодом.
Сльози ллються неначе град,
Як згадаю про тепле літечко
І кохання твого аромат.
2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172684
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.02.2010
автор: Мирослав Хорват