Актор без ролі – кинуте дитя,
долонею закривши очі, смалить через ніс.
Як цокнутий…
І зазирає,зазирає в майбуття,
і там не чує райського свого –
куліс скрипіння…
Дихання актрис…
І вже не чує він,
не чує бідолашний наш…
Там…
ГОЛОСУ СВОГО.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172943
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.02.2010
автор: Ицхак Скородинский