Сьогодні в ранці відкриваю очі ,
я бачу сірість навкруги ,
так хочеться всіміхнутись, а неможу,
бо десь на острівці душі блакитної моєї нема тебе...
душі так хочеться піднятись до небосхилів неба ,
де ангели крилаті судді,
небесні служби правлять,
вирішуючи долі і ти не можеш закричати
промовити завітні їм слова:
“Я прошу , я благаю подарувати щастя,посмішку й мені”.
Та всім нам хочеться сказати одвічнні істинни слова:
” Кохаю, я тебе без тями з тобою жити хочу я”.
І кожен день чекаю я на тебе,
і знаю що прокинусь я колись від ніжних жаданних цілунків долі... тих вісників крилатих небосхилів
́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172994
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.02.2010
автор: Нататуля