Буває, часто вогнища палю
На березі ріки.
Коли простір горить люблю,
Й поля, ліси, балки.
Коли в околицях - лиш ти…
Тріскучий дзвін вогню
Мені все хоче повісти
У сварці чи в жалю.
І чутно тихий плескіт вод,
Утомлених краплин.
І жаб’ячий музичний взвод
Забуде біг хвилин.
Пугач прокинеться. Змія
Шугне. А може миша.
То вітру схлине течія,
Очеретяна тиша.
Навколо - вогняна стіна,
І місяць з'їла тінь.
І зорі мов без пастушка
Дарують світ мені.
Стомилось вогнище. Тут сон,
І мрію я у сні…
Коханням сню. І в унісон
Мені приснилась ти.
_______________________________
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145962
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173069
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.02.2010
автор: Хельга Ластівка