Буває, часто вогнища палю…

Буває,  часто  вогнища  палю
На  березі  ріки.
Коли  простір  горить  люблю,
Й  поля,    ліси,  балки.
Коли  в  околицях  -  лиш  ти…
Тріскучий  дзвін  вогню
Мені  все  хоче  повісти
У  сварці  чи  в  жалю.
І  чутно  тихий  плескіт  вод,
Утомлених  краплин.
І  жаб’ячий  музичний  взвод
Забуде  біг  хвилин.
Пугач  прокинеться.  Змія
Шугне.  А  може  миша.
То  вітру  схлине  течія,
Очеретяна  тиша.
Навколо  -  вогняна  стіна,
І  місяць  з'їла  тінь.
І  зорі  мов  без  пастушка
Дарують  світ  мені.
Стомилось  вогнище.  Тут  сон,
І  мрію  я  у  сні…
Коханням  сню.  І  в  унісон
Мені  приснилась  ти.
_______________________________
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145962

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173069
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.02.2010
автор: Хельга Ластівка