Не судилося, як билиночці
В долі щастя мати.
Та лишилася на стежиночці
На нього чекати.
День чекалося, два чекалося...
Так літа минали.
На ніч мріями напувалася,
Забувалась снами.
До берізоньки пригорталася,
Щастя сподівалась...
Сонцю, місяцю поклонялася,
В далечінь вглядалась.
Чи то дівчина, чи берізонька
Виглядає й нині...
Більш ніхто не зна, лиш стежинонька,
Що лягла в долині.
(картинка з інету)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173267
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.02.2010
автор: A.Kar-Te