Ти гадаєш, що я трохи дивний?
І ночами не сплю від нудьги?
То натхнення порив мій невпинний,
Мов відлуння веселки дуги...
Може хочеш, щоб зараз зізнався,
Як літаю під ранок у снах?
Вільний вітер думками сховався
У ліричних від серця рядках...
Ти не можеш мене зрозуміти,
Бо я прагну нічної тиші?
Я і сам вже не можу так жити...
Та пишу лиш для тебе вірші!
З них я силу духовну плекаю,
Тільки там сподівань моїх рай,
В них безмежно тебе я кохаю,
А найкращий - сама обирай...
Може той, де в коханні відверто
Я тобі присвятив почуття,
І крокуємо разом і вперто
Ми по нашій доріжці життя...
А можливо про погляд твій ніжний,
Що у серці моєму навік,
Образ маю реальний, не книжний
І кохаю, бо я - чоловік...
Можеш впевнено всі прочитати,
То мої невгамовні думки,
Разом з серцем готовий віддати
І до ніг твоїх скласти листки...
23.02.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173608
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.02.2010
автор: Serg