Зомбовані обличчя міста
ліплять сновидіння із тіста,
начиняючи їх варенням.
Підсвідомість запікають.
У снах мрії підгорають.
знову зламалась пічка.
Чорне небо викинула палітра,
випивши знову півлітра
домашнього сиропу-отрути.
Тепер пудрою все посипають.
Життя на десерт з'їдають,
Не дізнавшись смак істини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173645
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.02.2010
автор: Fobia