Людина - голодна істота,
яка хоче з'їсти сонце, не обпікаючи губи.
Їй тісно тут, на третій від Сонця планеті,
тому давайте робити ремонт,
розширюючи межі Космосу.
Розіб'ємо стіну між галактиками
і наклеїмо шпалери на небо.
Завтра розмалюємо повітря по новій тенденції моди
і планети поміняють смак, а зорі - координати.
Тепер мені так нудно з людьми,
я маю їхню підсвідомість з камерою і можу фотографувати думки.
Я не хочу нікуди втікати,
не хочу ходити по воді,
адже істина проста
й життя надто коротке...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173844
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.02.2010
автор: Fobia