Якби земля здригнулась від пошесті не-людей,
То очі милої плакали б безупинно,
Мов материки від пожеж й інфаркту міокарда,
Таки триває прагнення до вдосконалення людей й машин,
Практика знищення
Коли так треба
То не вагайтесь.
16.02.2010.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173860
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.02.2010
автор: Вадим Ергосум