Чую хрускіт снігу
Тиснуть на ньго стіли
Не знаю чи сумно чи смішно
Невідомо просто мені
Знову буденність, а в неї
Немає правдивих хвилин
Тягнуться хвилини змією
Я не самотній, а просто один
Іду по похмурому парку
Пускаю кільцями дим
Отак от із самого ранку
Не самотній, а просто один
Хоть є біля мене ще люди
Та я навіжений для них
Іду... І давить у грудях
Не страшно... я уже звик
Знову в устах сигарета
Безмежна простору синь
Немає слів для куплету
Я не самотній, а просто один. (18.02.2010)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173994
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.02.2010
автор: Schicksal